У вересні в Попівській громаді відбулася важлива подія для педагогічної спільноти — круглий стіл на тему “Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу”. Захід, що відбувся у межах проєкту “Збереження та відтворення степів і диверсифікація використання фітомаси для енергетичних цілей” на базі Конотопського професійного аграрного ліцею, об’єднав викладачів, науковців і природоохоронців із різних куточків Сумщини.
Серед учасників були представники Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Національний природний парк “Холодний Яр” і Гетьманський національний природний парк. Усіх їх об’єднала спільна мета — навчати й навчатися охороняти природу, опановувати сучасні підходи до збереження оселищ і формувати екологічну свідомість майбутніх поколінь.
“Для педагогів закладів загальної освіти, установ ПЗФ та регіональних університетів важливо не лише вчити охороняти природу, але й самим здобувати нові знання й досвід зі збереження та управління оселищами, зокрема на прикладі лучно-степових ділянок. Окремі історичні артефакти ми можемо зберігати в музеях, сховищах, архівах, але природні оселища можна охороняти та відтворювати лише у польових умовах. Символічно, що ця зустріч відбувається саме на території найбільшої в Сумській області природно-заповідній території – Сеймський регіональний ландшафтний парк”, — наголосив Сергій Панченко Serhiy Panchenko , ініціатор проєкту, очільник екостанції Острівець практичної ботаніки.
Доповідаючи учасники ділилися досвідом співпраці природно-заповідних установ та громад, створення туристичних локацій, організації та проведення досліджень, залучення учнівської молоді до спостережень за станом довкілля. У своїй доповіді Сергій Панченко розповів часникам про власний досвід відтворення остепненої луки, про роль сінокосіння й випасання у підтриманні рівноваги травостою, експерименти з гранулювання як один із сучасних способів використання фітомаси.
Також учасники круглого столу мали нагоду побувати в ролі членів журі конкурсу-захисту учнівських дослідницьких робіт Малої академії наук, оцінюючи дев’ять наукових постерів на тему збереження лучно-степових екосистем. Дискусії, аргументи, емоції — усе це створило атмосферу справжнього наукового пошуку. І це ще один спосіб довести важливість цих оселищ вже для освіти й отримання нових знань і навичок.
Другий день заходу став нагодою побачити степ зблизька під час екскурсії до Оксютинських курганів. Тут учасники спостерігали за типовими степовими рослинами, заклали облікову ділянку та зібрали зразки для визначення структури травостою. Екскурсію провів Сергій Панченко й розповів про сучасні проблеми збереження степів та необхідність природних механізмів їх оновлення. Завершенням стала подорож до Музею Петра Калнишевського ДІКЗ “Посулля”, де педагоги занурилися в історію скіфів і козаків — людей, чия культура була тісно пов’язана зі степом.
“Збереження та відтворення степів і диверсифікація використання фітомаси для енергетичних цілей” — проєкт, що об’єднує широке коло людей та реалізується завдяки співпраці з Громадською організацією “Центр екологічних ініціатив Екодія та чеською гуманітарною організацією “Людина в біді” People in Need Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу. Над реалізацією працює Мережа екостанцій України та екостанція Острівець практичної ботаніки за партнерської підтримки Попівської сільської територіальної громади (Попівська сільська рада, Сумська обл.).— у Конотопський Професійний Аграрний Ліцей.
За матеріалами https://www.facebook.com/groups/362651860840701/user/100075853790551/
